ЮрНаука. Запрошення: офіційний опонент на захисті дисертації: „Судовий прецедент в системі джерел права: філософсько-правовий аспект”

22.11.2009

Тема: юридична наука / legal scholarship, філософія права / philosophy of law, опоненcтво / dissertation critical review, судовий прецедент / judicial precedent  

Отримав запрошення (п’яте за ліком) виступити офіційним опонентом на захисті дисертації Наталії Анатоліївни Гураленко на тему „Судовий прецедент в системі джерел права: філософсько-правовий аспект” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності "12.00.12 – філософія права". Зазначене офіційне Науковий керівник дисертантки: Сливка Степан Степанович

Витяги з роботи:

Мета дисертаційної роботи – „комплексне виявлення і науково-теоретичне обгрунтування онтологічного виміру, сутнісних аспектів, аксіологічних констант судового прецеденту й визначення об’єктивних закономірностей формування його як важливого компонента вітчизняної системи джерел права”.

Завдання:

1. виокремити проблематику методологічних підходів при дослідженні питання про визнання судового прецеденту джерелом національного права;
2. висвітлити основні концептуальні підходи до розуміння категорії «джерело права» на тлі ретроспективного аналізу;
3. проаналізувати функціональну роль судового прецеденту в контексті формування сучасного права з позицій єдності аксіологічного та гносеологічного підходів;
4. сформулювати визначення та розкрити сутнісні характеристики судового прецеденту як філософсько-правової категорії;
5. виявити й охарактеризувати гносеологічні засади судової правотворчості як способу конструювання правової реальності;
6. обгрунтувати рольову значущість судового прецеденту в умовах реформування правової системи України з урахуванням інтеграційних процесів сучасності.

Об’єктом дослідження є судовий прецедент у системі джерел права.

Предметом дослідження – філософсько-правові аспекти судового прецеденту в контексті формування сучасного національного права.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена вибором теми, яка в українському правознавстві не була системно досліджена на дисертаційному рівні, та низкою поставлених науково-теоретичних завдань. У даному дослідженні вперше в українській юридичній науці здійснено комплексний філософсько-правовий аналіз судового прецеденту як важливого джерела права, визначено чинники впливу на його становлення та розвиток в умовах реформування правової системи України. Виходячи з отриманих висновків, подано вичерпне наукове обгрунтування визнання судової правотворчості, а також її результатів, зокрема судового прецеденту, джерелом сучасного вітчизняного права. У процесі вивчення проблеми вперше виявлено низку чинників, які перешкоджають становленню й поступовому розвиткові цих правових явищ, запропоновано рекомендації щодо їх усунення.

Найсуттєвіші результати, які відображають внесок дисертації у розробку означеної проблеми, зводяться до того, що:

-  уперше:

1. продемонстровано гносеологічне обгрунтування судової правотворчості, судового прецеденту та прецедентного права через використання методологічного інструментарію метафізичного (трансцендентального) підходу до права, який синергетично структурований, опосередкований та утворює нелінійну, непозитивну, об’ємну площину вимірювання правової реальності;
2. запропоновано авторське визначення судового прецеденту через філософсько-правовий зріз, що проявляється в онтологічному, гносеологічному, аксіологічному та антропологічному аспектах;
3. встановлено, що в умовах реформування національної правової системи прецедентні судові рішення, виступаючи засобом балансуванням між належним і сущим, абстрактним і конкретним, динамічним і статичним, найбільше здатні відобразити складність і багатогранність сучасного реального суспільного життя;
4. визначено об’єктивні чинники, які в сучасних умовах інтеграційних процесів впливають на рольове визнання судового прецеденту як важливого компоненту вітчизняної системи джерел права в умовах сучасних інтеграційних процесів;  

- удосконалено:

1. 5). розуміння категорії «джерело права» через багатоаспектний підхід, суть якого полягає у всебічному дослідженні цієї філософсько-правової категорії за допомогою методологічного плюралізму, відповідно до принципу доповнюваності з урахуванням основних концептуальних підходів до праворозуміння - нормативного, природно-правового, соціологічного, психологічного, історичного;
2. 6), аксіологічний та гносеологічний підходи до різноджерельності сучасного українського права, у формуванні якого одну із пріоритетних ролей відіграє судовий прецедент;

- набуло подальшого розвитку:

1. 7). положення, згідно яким у випадках розрізнення духу права і букви закону суддям як суб’єктам правозастосування слід орієнтуватися на принципи природного права як на засіб вираження і розкриття істинного змісту права;
2. 8) філософське осмислення судової правотворчості як зумовленої об’єктивними закономірностями комплексної діяльності суддів, що складається з розумово-пізнавальних операцій, у результаті яких в усталену систему джерел права входить новий елемент – судовий прецедент, що регламентує окремий аспект буття суспільства.

Захист відбудеться (орієнтовно) наприкінці січня 2010 року у м. Львові на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці зазначеного університету.