Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрПодія. Правники – через політику

13.06.2008

На фото Віктор Ющенко під час присудження йому почесного ступеня доктора права. Фото: Прес-служба Президента України

Політики, стаючи впливовими, здійснюють вплив і на право. Якщо негативно, то їх за це судять або засуджують. Якщо позитивно, то визнають і присуджують почесні звання і ступені. Так було і випадку Президента України Віктора Ющенка, якому присуджено ступінь почесного «доктора права». Так, влада дає політикам шанс стати частиною правництва. Шанс, що стає почестю, яка зобов’язує.

Присудження

Ця подія минула майже непоміченою в юридичному світі: Президенту України Віктору Ющенку присуджено ступінь почесного доктора права університету. Таким чином «гарант Конституції» безпосередньо став частиною правництва.

Церемонія присудження стала частиною першого офіційного візиту Глави держави до Канади. Вона відбулася під час спеціальної конвокації (зібрання університету) в Вінніпезькому університеті 27 травня 2008 року. Церемонія, що тривала годину, відбувалася у великій залі університету в присутності академічної спільноти університету, значної кількості канадців українського походження.

На початку церемонії, яку транслювали на веб-сайті університету, було виконано державні гімни України та Канади, виголошено молитву українською та англійською мовами. Згодом відбулися представлення учасників конвокації, окремо представили Президента Ющенка. Церемонія присудження завершилася промовою Президента України.

 

Рішення

Як повідомили в прес-службі Президента України, пропозицію присудити почесний ступінь вніс навесні 2007 року президент Університету, відомий канадський політик Ллойд Ексворті (Axworthy). Останній обіймав посаду глави МЗС Канади в уряді Жана Кретьєна (1996–2000). Після відходу з політики, у 2004 році Ексворті став президентом Вінніпезького університету, де отримав ступінь бакалавра в 1961 році.

Є підстави вважати несподіваним рішення про присудження Віктору Ющенку ступеня. Точніше, таким, що безпосередньо пов’язане з візитом Глави держави. Так, про своє рішення Університет повідомив 21 травня 2008 року, тоді як рішення щодо осіб, яким присуджено ступені почесного доктора університету було оголошено 9 травня 2008 року. З відповідною церемонією 1 червня 2008 року. Ющенка в цьому списку не було. Присудження йому ступеня відбулося під час спеціальної церемонії конвокації.

Під час же звичайної церемонії конвокації 1 червня 2008 року університет присудив ступені почесного доктора права трьом відомим у Канаді особистостям: громадському діячеві Могіндеру Сінґ Дхіллону, захистниці прав дітей Шерон Гоуп Ірвін, філанстропісту Джеймсу Річардсону. Ступінь доктора наук присуджено досліднику Джону Ленгстафу.

Зважаючи на те, що президент Ющенко не є юристом, не має вищої юридичної освіти виникає питання: як він міг отримати ступінь доктора права?

Відзначимо, що з-поміж інших відомих осіб, які стали почесними докторами права Вінніпезького університету – колишній президент Ірландії Мері Робінсон (2003) та глава МЗС США Мадлін Олбрайт (2005). Відомо, що Олбрайт, як і Ющенко, не є юристом за професією, хоча й отримала диплом магістра та доктора, навчаючись на департаменті публічного права й урядування Колумбійського університету.

Цікаво, що й сам президент Університету Ллойд Ексворті, який не є юристом, у червні 2008 року отримав відразу два почесні ступені доктора права – Університету Калгарі та Wilfrid Laurier University. Виходить, що й не юристи можуть стати «почесними докторами права» Вінніпезького університету.

Отже, яка практика простежується в інших університетах, і чи не применшується цінність самого ступеня доктора права у зв’язку з цим?

 

Почесність

Як правило, почесний ступінь доктора права присуджується юристові за значний внесок у певній сфері права; інколи цей ступінь присвоюється за внесок у розвиток суспільства, що має відношення до права.

Нам не вдалося віднайти статут Вінніпезького університету на його сайті. Як і пояснень щодо умов присудження почесних ступенів.

Як пояснили в прес-службі Президента України, звання Почесного доктора права Вінніпезького університету присвоюється «за визначний внесок у суспільний розвиток та громадську діяльність. Президента України було номіновано на цю відзнаку за внесок у справу захисту прав людини та закладення основ громадянського суспільства і демократії в Україні».

Обґрунтовуючи рішення університету, Ексворті відзначив: «Віктор Ющенко –лідер, який палко дбає про права людини, навіть піддаючись великому ризику, він був безстрашним поборником (was fearless in championing) поступу України  до світової сім’ї демократичних суспільств».

Почесний ступінь зазвичай надає його здобувачу всі академічні права. Але навряд чи Віктор Ющенко чи Мері Робінсон будуть їх реалізовувати. Між тим, приїхавши на церемонію, вони складають честь університету, який їх нагороджує. Візит стає значною подією для академічного співтовариства, а часом і для всього міста. Саме таким і став візит глави української держави до Вінніпезького університету.

 

Промова

Отримавши з рук президента університету диплом, Віктор Ющенко виголосив промову. Він говорив з папірця, але з серцем. Цікаво, що, подякувавши за присудження ступеня, Президент України у промові вжив слово «доктор» без слова «право», тоді як перекладач, читаючи підготовлену наперед промову, це слово сказав.

Ще один курйоз трапився, коли Президент, говорячи про "велику боротьбу" з корупцією в Україні", відзначив: «ми цю боротьбу виграємо», а перекладач переклав: "ми знаємо, що це складне завдання".

Загалом у промові Президент окреслив внутрішньополітичну та економічну ситуацію в Україні. Вона стосувалася більш загальних (аніж правових) політичних, економічних і соціальних питань, які нині актуальні в Україні. Щодо правових і державницьких аспектів, Президент наголосив на важливості завершення конституційної реформи, реформування судової та правоохоронної систем, боротьбі з корупцією.

Цікаво, що, говорячи про українську незалежність і державність, Віктор Ющенко спростував думку про те, що вона була дарована українцям, стала для них «манною небесною». Він також відзначив, що державність було неодноразово втрачено через стратегічні прорахунки. З виступу Президента слідувало, що інтеграція до Євросоюзу та вступ до НАТО забезпечать збереження державності України.

Своїм завдання Президент вбачає «зробити Україну заможною і справедливою».

Прийнявши почесний ступінь доктора права, Віктор Ющенко став частиною українських правників, правництва. З усіма, що випливають з цього почестями і професійними обов’язками.

Пряма мова Президента Ющенка

Президент Віктор Ющенко: «Хіба не цього порядку ми чекали, можливо, більше десятка років?»

Перше. Я хотів би сказати, що ми всі повинні дбати про високий статус Конституційного Суду, виконувати його рішення і коректно висловлюватися щодо його діяльності. З цього починається будь-яка держава, в тому числі, і українська.

Окремо хотів би прокоментувати рішення [КСУ від 22 травня 2008 року] … там хтось із БЮТ ставив запитання про трагедії, які прийняв Конституційний Суд, і зупинився процес бюджетний, я вам хочу нагадати, Конституційний Суд не скасовував жодного закону, Конституційний Суд сказав Верховній Раді, Президенту, що, колеги, всі закони, які прийняті в цій країні, будьте добрі виконувати…

Конституційний Суд сказав одне: якщо закон прийнятий, його треба виконувати. Якщо ми не в змозі виконати закон, його треба або змінити, або скасувати. Скажіть, будь ласка, хіба не цього порядку ми чекали, можливо, більше десятка років? Тому що кожний, хто пропонує нову соціальну ініціативу, хоче бути Україні новим Дідом Морозом. Роздавати. Ніхто, правда, не може дати відповіді, де це взяти. Я переконаний, шановні, якщо ми чесні українці, то повинні були аплодувати рішенню Конституційного Суду. Добре, що він дійшов до такого професійного тлумачення цього рішення.

Друге. Те, що стосується сьогоднішнього рішення [пов'язаного з продажем і орендою землі]. Президент ветував ті речі, за які, я переконаний, повинні голосувати у першу чергу комуністи і соціалісти, якби вони були в залі. Наприклад, я ставлю вам питання. Один закон говорить, що у нас працює мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Це правда чи ні? Правда. Приймається закон, який говорить про те, що цим законом надається право продажу землі сільськогосподарського призначення. Скажіть, будь ласка, чим керуватися Президенту, юристу, суспільству? Першою фразою чи другою?

Наступна позиція. Я думаю, що у цій залі немає жодної людини, яка б сказала, що землю можна продавати поза аукціоном. Це вже засвоїли, як табличку множення. Треба всю землю продавати за законом, через аукціон. Потім приймається друга позиція, що надається право поза аукціоном окремій конторі в державі продавати землю… Якщо одна контора буде продавати, я відразу застережую, ринкової ціни не буде.

Так, ми говоримо про те, що коли ми не створили конкурентного середовища і приймаємо таке рішення, чи може воно бути справедливим? Ні, не може. Я накладаю вето не через те, що не хочу бачити наповнений бюджет через рух землі. Я хочу говорити про те, що якщо існує порядок продажу землі, він повинен визначатися законом, а не тимчасовими нормами. Бо ми будемо клопоти ці мати. І якраз моє вето стосується цього, цих порядків і других порядків. І тому, шановні, я дякую за таке складне рішення і за такі складні дебати, але переконаний, що ті речі, які ми прийняли, в тому числі й поправки до законів „Про оренду” і „Про Земельний кодекс”, навели більше порядку в наших земельних відносинах. Я хочу вам усім подякувати, навіть тим, хто не голосував, бо ваша позиція, я переконаний, була за те, щоб ці норми були внесені до чинного закону.

Джерело: стенограма виступу Президента України під час 34-го засідання ВРУ, 3 червня 2008 року (витяг)

= Довідка =

Почесний ступінь або Honoris causa (з лат. «задля пошани») є академічним ступенем, який в західних і деяких українських університетах чи інших наукових, навчальних установах присуджується без виконання формальних академічних вимог (зарахування, навчання, складання іспитів тощо), які зазвичай висуваються для здобуття ступеня, аби відзначити загальновизнані заслуги нагородженого у певній сфері чи суспільства загалом.

Зазвичай почесний ступінь є «докторським», рідше - «магістерським». Інколи університети присуджують почесні звання (як правило, «почесного професора»).

Почесні ступені та звання присуджуються у певних сферах (наприклад, право, економіка). Однак у деяких країнах, зокрема в Україні, сфер почесних ступенів та звань не зазначають.

Установа, що присуджує ступені чи звання, може мати свій інтерес: отримання певних, умовно кажучи, «дивідендів» від нагородженого чи асоціації з ним. Часом присудження – привабливий привід для візиту в університет. Візит стає подією, що зацікавлює громадськість, піднімає престиж університету.

Деякі університети стали об’єктом нищівної критики за присудження почесних ступенів взамін на пожертви. Критикують і здобувачів почесних ступенів доктора, які, не маючи академічного досвіду, наполягають на використанні титулу «доктор».

Присудження почесних ступенів політичним фігурам викликає протести. Для прикладу:

1985: Оксфордський університет відмовив у присудженні почесного ступеня доктора Маргарет Тетчер, протестуючи проти зменшення асигнувань на вищу освіту. Цією відзнакою традиційно відзначалися всі прем’єр-міністри, які здобули освіту в Оксфорді.

1990-і рр.: факультет філософії Кембриджського університету спочатку відмовив у присуджені почесного доктора французькому філософу Жаку Диріді. Резон: начебто недостатній академічний рівень робіт філософа. Зрештою, ступінь вирішили присудити, але громадськість дізналася про триваюче протиcтояння між аналітичною та постгегеліанською філософськими традиціями, з якою пов’язувався філософ.

2001: деякі студенти та викладачі бойкотували ювілейну (300-ту) церемонію конвокацій, коли стало відомо про присудження Джорджу Бушу-молодшому почесного ступеня Йєльського університету, випускником якого (зі спеціальності «історія») він був.

2005: зібрано більше 12 тисяч підписів за відкликання рішення про присудження вченого ступеня доктора права Університету Західного Онтаріо Генрі Моргенталеру (Morgentaler), гінекологу, який фігурував у судовій справі щодо декриміналізації абортів у Канаді. За деякими даними, було зібрано 10 тисяч підписів на підтримку присудження.

2005: Вчена рада Національного університету «Києво-Могилянська академія»>прийняла рішення (протокол № 40 від 25.11.2004) про позбавлення Леоніда Кравчука звання «Почесний доктор НаУКМА» за дискредитацію ним цього звання.

2007: протестанти вимагали, аби Університет Единбурга відкликав ступінь почесного доктора, присудженого главі Зімбабве Роберто Мугабе в 1984 році. Мугабе, зрештою, позбавили почесного ступеня.

Деякі університети не присуджують почесних ступенів і звань (наприклад, Массачусетський технологічний інститут, Корнельський, Стенфордський університети, Університет Вірджинії).

Причини відкликання, скасування почесних ступенів можуть бути різноманітні. Наприклад, порушення прав людини та політична корупція.

ВІДОМІ ПОЧЕСНІ ДОКТОРИ ПРАВА

 

 

Особа, посада

Рік, університет

Перша освіта (спеціальність чи професія)

Віктор Ющенко, президент України

2008: Вінніпезький університет (доктор права)

[1996: Національний університет «Києво-Могилянська академія» (почесний доктор, без сфери)

2005: Тернопільський державний університет (почесний доктор, без сфери)]

Економіст

Джордж Буш, президент США

2001: Йєльська школа права

Історик

Гордон Браун, прем’єр-міністр Великобританії

2007: Університет Нью-Кастла (Великобританія)

Юрист

Юрген Хабермас, професор емерітус

2000: Гарвардський університет

Філософ

Глорія Макапагал Арройо, президент Філіппін

2005: Kyungsung University (Пузан, Корея)

Економіст

Роберт Мугабе, президент Зімбабве

1984: Університет Единбурга (анульовано 2007)

1986: Массачусетський університет

Вивчав управління, право (отримав 2 ступені з права, перебуваючи в тюрмі)

Барак Обама, сенатор, кандидат у президенти США (демократи)

2007: Howard University, Southern New Hampshire University.

2006: Northwestern University, University of Massachusetts Boston

2005: Knox College.

Юрист

Чарльз Філіп Артур Георг, Принц Уельський Чарльз

1998: University of Durham (доктор цивільного права)

Вивчав антропологію, археологію, вельську мову

Джоан Роулінг, письменниця

2006: Aberdeen University (Шотландія)

Філолог

Марта Руссо, студент-правник (22-річна студентка, вбита в університеті)

1997/98: Римський університет (посмертно)

Студент-правник

Манмохан Сінг, прем’єр-міністр Індії

1997: Університет Альберти

2005: Оксфордський університет

2006: Кембриджський університет

Економіст

 

 

Джерела: персональні сторінки установ та осіб, документи університетів.

Публікація:

Бігун Славік. Правники – через політику. Як Президент Ющенко став доктором права // Юридична газета. — 2008. — № 24 (159) (17.06). — С. 12-13.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign